сукупно

СУКУ́ПНО, присл. Спільно, разом.

Лункий дріб її закаблуків, дзвінкий і зовсім бездумний спів, зухвале ухкання та безпричинний розкотистий сміх — все сукупно підняло над осокором чорну горласту заметіль [граків] (Вол., Місячне срібло, 1961, 21);

Сподівався [Ант], що повернеться Бразд і житиме з ними сукупно (Скл., Святослав, 1959, 13).

Значення в інших словниках

1. сукупно — суку́пно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сукупно — див. гуртом  Словник синонімів Вусика
3. сукупно — СУКУ́ПНО, присл. Спільно, разом. Лункий дріб її закаблуків, дзвінкий і зовсім бездумний спів, зухвале ухкання та безпричинний розкотистий сміх – все сукупно підняло над осокором чорну горласту заметіль [граків] (І.  Словник української мови у 20 томах
4. сукупно — присл. Спільно, разом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сукупно — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст.  Словник синонімів української мови