сукупний
СУКУ́ПНИЙ, а, е.
1. Об’єднаний, спільний.
Ах, скільки радості, коли ти любиш землю. Нема у ній ні ангелів, ні бога, ані семи небес. А є лиш гордість і горіння, сукупна праця і хвала (Тич., І, 1957, 115).
∆ Суку́пний суспі́льний проду́кт — сума вироблених за певний період (напр., за рік) матеріальних благ.
Сукупний суспільний продукт при капіталізмі, хоч і створюється працею трудящих, але розподіляється тільки в інтересах панівних класів, в інтересах їх збагачення (Ком. Укр., 9, 1967, 58).
2. діал. Суміжний.
Сукупні левади та огороди, неперегороджені тинами, ледве-ледве піднімаються вгору (Н.-Лев., IV, 1956, 191);
Наша земля сукупна з поповою (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)