султана

СУЛТА́НА, и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха.

Снідає Настя сама, бо ніхто не гідний їсти разом з коронованою султаною (Тулуб, Людолови, II, 1957, 341).

Значення в інших словниках

1. султана — султа́на іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. султана — СУЛТА́НА, и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха. Снідає Настя сама, бо ніхто не гідний їсти разом з коронованою султаною (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. султана — -и, ж., рідко. Дружина або кровна родичка падишаха.  Великий тлумачний словник сучасної мови