султанат

СУЛТАНА́Т, у, ч.

1. Монархічна держава з султаном ( див. султа́н¹) на чолі.

Ганджа чимало знав і такого, що султанат прагнув би взагалі приховати від польської Корони (Ле, Хмельницький, І, 1957, 179).

2. Правління, влада султана.

Значення в інших словниках

1. султанат — султана́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. султанат — СУЛТАНА́Т, у, ч. 1. Монархічна держава з султаном (див. султа́н¹) на чолі. Ганджа чимало знав і такого, що султанат прагнув би взагалі приховати від польської Корони (Іван Ле). 2. Правління, влада султана.  Словник української мови у 20 томах
3. султанат — -у, ч. 1》 Монархічна держава з султаном (див. султан I) на чолі. 2》 Правління, влада султана.  Великий тлумачний словник сучасної мови