сумирненький
СУМИ́РНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до суми́рний.
Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (Тесл., З книги життя, 1949, 36);
Бекасик — пташка сумирненька (Вишня, II, 1956, 152).
Словник української мови (СУМ-11)