супостат

СУПОСТА́Т, а, ч., заст.

1. Ворог, недруг, супротивник.

[Микита:] Та скоріш піду я на Сибір, у каторгу, у пекло до самого сатани, а не попущу тобі Одарки!..Де ж ти, мій вороже, мій супостате? (Кроп., І, 1958, 99);

Народ не хоче знову чути ридання матерів,.. не хоче бачити своїх синів скривавленими, скаліченими, вбитими нещадною рукою ворога і супостата (Рильський, IX, 1962, 156).

2. лайл. Негідник, мерзотник.

Стане Оксана плакати, стане копитана [капітана] випитувати, що він дума з нею, — супостат засміється, та й тільки (Кв.-Осн., II, 1956, 454);

[Терешко:] Поїхав старий до нього [сина] аж у Варшаву, так що ж? Він його, супостат, не прийняв! (К.-Карий, III, 1961, 36).

Значення в інших словниках

1. супостат — супоста́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. супостат — див. ВОРОГ; Л. душогуб, харцизяка; п! ЗМІЙ.  Словник синонімів Караванського
3. супостат — див. ворог  Словник синонімів Вусика
4. супостат — [супостат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
5. супостат — Ворог  Словник чужослів Павло Штепа
6. супостат — СУПОСТА́Т, а, ч., заст. 1. Ворог, недруг, супротивник. [Микита:] Та скоріш піду я на Сибір, у каторгу, у пекло до самого сатани, а не попущу тобі Одарки! .. Де ж ти, мій вороже, мій супостате? (М.  Словник української мови у 20 томах
7. супостат — Ворог, противник  Словник застарілих та маловживаних слів
8. супостат — -а, ч., заст. 1》 Ворог, недруг, супротивник. 2》 лайл. Негідник, мерзотник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
9. супостат — ВО́РОГ збірн. (ворожі сили), НЕ́ДРУГ, ПРОТИ́ВНИК, СУПРОТИ́ВНИК, НЕПРИ́ЯТЕЛЬ розм., ВРАГ заст., поет., СУПОСТА́Т заст. Народ не хоче знову чути ридання матерів,..  Словник синонімів української мови
10. супостат — Супостат, -та м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. Мет. 233. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати. н. п.  Словник української мови Грінченка