супровідник

СУПРОВІ́ДНИК, а, ч. Особа, яка супроводжує кого-, що-небудь.

Ахмет зауважив, що він сам буде за супровідника Ремо (Досв., Гюлле, 1961, 46);

Із вибою підходить перша партія вагонет [вагонеток], її підвозить коняка — і в цей момент.. блискавично швидко вилітають дві навантажені вагонети — без коня й без супровідника (Полт., На.. меридіанах, 1933, 79).

Значення в інших словниках

1. супровідник — супрові́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. супровідник — СУПРОВІ́ДНИК, а, ч. Особа, яка супроводжує кого-, що-небудь. Ахмет зауважив, що він сам буде за супровідника Ремо (Олесь Досвітній); Із вибою підходить перша партія вагонет [вагонеток], її підвозить коняка – і в цей момент ..  Словник української мови у 20 томах
3. супровідник — -а, ч. Особа, яка супроводжує кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови