супровідник
СУПРОВІ́ДНИК, а, ч.
Особа, яка супроводжує кого-, що-небудь.
Ахмет зауважив, що він сам буде за супровідника Ремо (Олесь Досвітній);
Із вибою підходить перша партія вагонет [вагонеток], її підвозить коняка – і в цей момент .. блискавично швидко вилітають дві навантажені вагонети [вагонетки] – без коня й без супровідника (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)