супчик

СУ́ПЧИК, у, ч. Пестл. до суп.

Мама все нам дає супчик та супчик та бульйончик (Н.-Лев., І, 1956, 592);

— Вам борщику чи супчику, Вам курочку чи качечку, З підливою, на маслечку! (Олесь, Вибр., 1958, 292).

Значення в інших словниках

1. супчик — су́пчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. супчик — -у, ч. Пестл. до суп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. супчик — СУ́ПЧИК, у, ч. Пестл. до суп. Мама все нам дає супчик та супчик та бульйончик (І. Нечуй-Левицький); – Вам борщику чи супчику, Вам курочку чи качечку, З підливою, на маслечку! (О. Олесь).  Словник української мови у 20 томах