супутній
СУПУ́ТНІЙ, я, е. Тісно пов’язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний.
В господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні товарного хліба, супутньою галуззю є молочне господарство (Хлібороб Укр., 11, 1963, 7);
Садозахисні насадження створюють з довговічних і високорослих головних порід та швидкорослих, але менш довговічних супутніх.. порід (Сад. і ягідн., 1957, 172);
Супутні товари.
Словник української мови (СУМ-11)