супутній

супу́тній

[супут(')н'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'е^и; мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. супутній — супу́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. супутній — СУПУ́ТНІЙ, я, є. Тісно пов'язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний. В господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні товарного хліба, супутньою галуззю є молочне господарство (із журн.  Словник української мови у 20 томах
3. супутній — -я, -є. Тісно пов'язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний. Супутні товари.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. супутній — СУПРОВІ́ДНИ́Й (тісно пов'язаний з чим-небудь основним), СУПУ́ТНІЙ, ПОБІ́ЖНИЙ. Супровідні явища; Супутні товари; — Я назвав лише кілька побіжних фактів (І. Ле).  Словник синонімів української мови
5. супутній — СУПУ́ТНІЙ, я, е. Тісно пов’язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний. В господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні товарного хліба, супутньою галуззю є молочне господарство (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах