1. Орфоепічний словник української мови

супутній

супу́тній

[супут(')н'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супутній — супу́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. супутній — СУПУ́ТНІЙ, я, є. Тісно пов'язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний. В господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні товарного хліба, супутньою галуззю є молочне господарство (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. супутній — -я, -є. Тісно пов'язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний. Супутні товари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. супутній — СУПРОВІ́ДНИ́Й (тісно пов'язаний з чим-небудь основним), СУПУ́ТНІЙ, ПОБІ́ЖНИЙ. Супровідні явища; Супутні товари; — Я назвав лише кілька побіжних фактів (І. Ле). Словник синонімів української мови
  5. супутній — СУПУ́ТНІЙ, я, е. Тісно пов’язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний. В господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні товарного хліба, супутньою галуззю є молочне господарство (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах