супутній
СУПУ́ТНІЙ, я, е. Тісно пов’язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний.
В господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні товарного хліба, супутньою галуззю є молочне господарство (Хлібороб Укр., 11, 1963, 7);
Садозахисні насадження створюють з довговічних і високорослих головних порід та швидкорослих, але менш довговічних супутніх.. порід (Сад. і ягідн., 1957, 172);
Супутні товари.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супутній — супу́тній прикметник Орфографічний словник української мови
- супутній — [супут(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- супутній — СУПУ́ТНІЙ, я, є. Тісно пов'язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний. В господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні товарного хліба, супутньою галуззю є молочне господарство (із журн. Словник української мови у 20 томах
- супутній — -я, -є. Тісно пов'язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супровідний. Супутні товари. Великий тлумачний словник сучасної мови
- супутній — СУПРОВІ́ДНИ́Й (тісно пов'язаний з чим-небудь основним), СУПУ́ТНІЙ, ПОБІ́ЖНИЙ. Супровідні явища; Супутні товари; — Я назвав лише кілька побіжних фактів (І. Ле). Словник синонімів української мови