супірник

СУПІ́РНИК, а, ч., діал. Суперник.

Вся його злість обернулася на.. нового супірника (Фр., IV, 1950, 73).

Значення в інших словниках

1. супірник — супі́рник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. супірник — див. суперник  Словник чужослів Павло Штепа
3. супірник — СУПІ́РНИК, а, ч., діал. Суперник. Вся його злість обернулася на .. нового супірника (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. супірник — -а, ч., діал. Суперник.  Великий тлумачний словник сучасної мови