Великий тлумачний словник сучасної мови

супірник

супі́рник

-а, ч., діал.

Суперник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. супірник — супі́рник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
  2. супірник — див. суперник  Словник чужослів Павло Штепа
  3. супірник — СУПІ́РНИК, а, ч., діал. Суперник. Вся його злість обернулася на .. нового супірника (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. супірник — СУПІ́РНИК, а, ч., діал. Суперник. Вся його злість обернулася на.. нового супірника (Фр., IV, 1950, 73).  Словник української мови в 11 томах