Значення в інших словниках
-
супірник —
супі́рник іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
супірник —
див. суперник
Словник чужослів Павло Штепа
-
супірник —
СУПІ́РНИК, а, ч., діал. Суперник. Вся його злість обернулася на .. нового супірника (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
супірник —
СУПІ́РНИК, а, ч., діал. Суперник. Вся його злість обернулася на.. нового супірника (Фр., IV, 1950, 73).
Словник української мови в 11 томах