супінація

супіна́ція

-ї, ж.

1》 Поворот руки, за якого долоня обертається вперед і вгору; поворот стопи, за якого внутрішній край її піднімається, а зовнішній – опускається.

2》 У фехтуванні – позиція, коли озброєна рука обернена долонею догори.

Значення в інших словниках

1. супінація — супіна́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. супінація — СУПІНА́ЦІЯ, ї, ж., мед. 1. Обертальний рух передпліччя назовні до положення долонею вгору або поворот стопи, за якого внутрішній край її піднімається, а зовнішній – опускається. 2. У фехтуванні – позиція, коли озброєна рука обернена долонею догори.  Словник української мови у 20 томах
3. супінація — супіна́ція (лат. supinatio, від supino – перекидаю, перевертаю) 1. Поворот руки, при якому долоня обертається вперед і вгору; поворот стопи, при якому внутрішній край її піднімається, а зовнішній – опускається. 2. У фехтуванні – позиція,коли озброєна рука обернена долонеюдогори.  Словник іншомовних слів Мельничука