сурдинка

СУРДИ́НКА, и, ж. Те саме, що сурди́на.

◊ [Як (на́че, нена́че і т. ін.)] під сурди́нку — тихо, притишено.

Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв’язку з моєю пропозицією (Ю. Янов., II, 1958, 44);

Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 60).

Значення в інших словниках

1. сурдинка — сурди́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сурдинка — СУРДИ́НКА, и, ж. Те саме, що сурди́на. ◇ (1) [Як (мов, нена́че і т. ін.)] під сурди́нку – стишено, глухо. Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв'язку з моєю пропозицією (Ю. Яновський); Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. сурдинка — -и, ж. Те саме, що сурдина. Як під сурдинку — тихо, притишено.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сурдинка — (як (мов, нена́че і т. ін.)) під сурди́нку. Стишено, глухо. Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв’язку з моєю пропозицією (Ю. Яновський); Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку (Ю. Смолич).  Фразеологічний словник української мови