сурдинка

сурди́нка

-и, ж.

Те саме, що сурдина.

Як під сурдинку — тихо, притишено.

Значення в інших словниках

1. сурдинка — сурди́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сурдинка — СУРДИ́НКА, и, ж. Те саме, що сурди́на. ◇ (1) [Як (мов, нена́че і т. ін.)] під сурди́нку – стишено, глухо. Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв'язку з моєю пропозицією (Ю. Яновський); Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. сурдинка — (як (мов, нена́че і т. ін.)) під сурди́нку. Стишено, глухо. Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв’язку з моєю пропозицією (Ю. Яновський); Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку (Ю. Смолич).  Фразеологічний словник української мови
4. сурдинка — СУРДИ́НКА, и, ж. Те саме, що сурди́на. ◊ [Як (на́че, нена́че і т. ін.)] під сурди́нку — тихо, притишено. Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв’язку з моєю пропозицією (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах