сутий
СУ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що спра́вжній 1-3.
Позіхнула чорна яма. Понесло звідтам здавленим, сутим холодом (Хотк., II, 1966, 285);
Слово безсмертя, яке ми частенько прикладаємо до тих чи інших явищ мистецтва, — звичайно, лише умовність. Але довголіття — прикметна риса сутих творів мистецтва (Рильський, Веч. розмови, 1964, 173);
Суте золото.
Су́та пра́вда — те саме, що І́стинна (свята́, су́ща, чи́ста, чисті́сінька, щи́ра) пра́вда ( див. пра́вда).
Це.. не зовсім сута правда (Мирний, V, 1955, 410).
Словник української мови (СУМ-11)