сутий
СУ́ТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що спра́вжній 1–3.
Позіхнула чорна яма. Понесло звідтам здавленим, сутим холодом (Г. Хоткевич);
Слово безсмертя, яке ми частенько прикладаємо до тих чи інших явищ мистецтва, – звичайно, лише умовність. Але довголіття – прикметна риса сутих творів мистецтва (М. Рильський);
Суте золото.
Словник української мови (СУМ-20)