сутичка
СУ́ТИЧКА, и, ж.
1. Суперечка, сварка.
Каргат розумів, що означають ці надмірні лестощі. Русевич намагався показати, що вчорашня сутичка між ними не має для нього значення (Ю. Шовкопляс);
Фросина Данилівна невдоволена була, бурчала, а іноді доходило й до гострих сутичок між матір'ю і дочкою (А. Хижняк);
Ні з ким у неї немає стільки сутичок, як з директором, ні з ким у житті вона не сварилася стільки, як свариться з ним, але й поважає вона Пахома Хрисантовича, як небагато кого (О. Гончар).
2. Невеликий короткочасний бій.
Князь Ігор Святославич кілька разів у сутичках з половцями перемагав їх (з навч. літ.);
Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (О. Гончар);
В роки війни він був у партизанах, і в одній сутичці його поранили в ногу (Л. Смілянський).
3. Політичні конфлікти.
Намагання Андрія [Боголюбського] зосередити всю владу в своїх руках і заволодіти кращими землями привело його до сутички з великими феодалами Суздальської землі (з навч. літ.);
Дуже сподобалося Сташці, що у страйку брало участь багато жінок. А як вони безстрашно, як гордо йшли на криваві сутички з жандармами! (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)