сутки
СУ́ТКИ¹, ток, мн., рідко.
Те саме, що доба́ 1.
Лежить, лежить Бондарівна Сутки ще й годину, Поки звелів пан Каньовський Зробить домовину (з народної пісні);
– Та й утомився ж я, Никифор Іванович... Ви не повірите: двоє суток з повозки не злажу... (Панас Мирний).
СУ́ТКИ², ток, мн.
Вузький прохід (між двома будівлями, тинами і т. ін.).
Сутками, сутками, пітьмою забігла до Дзельманового двору Маріка (Марко Черемшина);
Мабуть, був тут потік колись і вижолобив сутки глибоко (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)