сутнота

СУТНО́ТА, и, ж., заст.

Суть.

– Я знаю, що спроможусь з малих достатків розвести мільйони. А гроші – то сама сутнота людського життя (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. сутнота — -и, ж., заст. Суть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сутнота — СУТНО́ТА, и, ж., заст. Суть. — Я знаю, що спроможусь з малих достатків розвести мільйони. А гроші — то сама сутнота людського життя (Н.-Лев., V, 1966, 283); Слід вияснити сутноту Пролеткульту принаймні в загальних рисах (Еллан, II, 1958, 82).  Словник української мови в 11 томах