сутки
СУ́ТКИ, ток, мн., рідко. Те саме, що доба́ 1.
Лежить, лежить Бондарівна Сутки ще й годину, Поки звелів пан Каньовський Зробить домовину (Нар. лірика, 1956, 104);
— Та й утомився ж я, Никифор Іванович… Ви не повірите: двоє суток з повозки не злажу… (Мирний, І, 1949, 377).
СУ́ТКИ, ток, мн. Вузький прохід (між двома будівлями, тинами і т. ін.).
Сутками,сутками, пітьмою забігла до Дзельманового двору Маріка (Черемш.,Тв., 1960, 140).
Словник української мови (СУМ-11)