сутінний
СУ́ТІННИЙ, а, е. Те саме, що сутінко́вий.
На кущеві рокити, в сутінному міжгіллі, розіп’яв свій невід павук — ловися, рибко, велика й маленька!.. (Бабляк, Жванчик, 1967, 109);
Стежка звивалася між березами, соснами, вільхами. Поринала в сутінну гущавину незайманого пралісу (Літ. Укр., 29.IX 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)