суфлер
СУФЛЕ́Р, а, ч. Працівник театру, що під час репетиції та вистави підказує акторам текст ролі.
З-за куліс підказують, суфлер вголос читає мені текст ролі, а я мовчки стою (Минуле укр. театру, 1953, 83);
Спорожніла сцена. Видно, як поліз у будку суфлер, як подали йому гасову лампу. Ще минула хвилина, і завіса розкрилася (Шиян, Баланда, 1957, 209);
Ніщо так не дратує глядача, як настирливий шепіт суфлера (Рад. літ-во, 6, 1971, 6).
Словник української мови (СУМ-11)