сухолиций
СУХОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має худе лице.
Справляє весілля Стась, молодий робітник з комбінату. Сухолиций, з темним вусом, шия загоріла, пряма… (Гончар, Циклон, 1970, 182);
Сагайдак вийшов. Не встигли за ним зачинитися двері, як на порозі з’явився бухгалтер, вузькоплечий, сухолиций чоловік (Добр., Тече річка.., 1961, 19).
Словник української мови (СУМ-11)