сухолист

СУХОЛИ́СТ, у, ч., збірн. Сухе листя.

З мого вікна видніється хатина, Закидана сухолистом рудим (Бичко, Простота, 1963, 153);

*У порівн. — Це ж не весна, а справдішній пожар. Мов сухолист, горить озимина (Воронько, Тепло.., 1959, 37).

Значення в інших словниках

1. сухолист — сухоли́ст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сухолист — СУХО́ЛИ́СТ, сухо́ли́сту, ч., збірн. Сухе листя. З мого вікна видніється хатина, Закидана сухолистом рудим (В. Бичко); * У порівн. – Це ж не весна, а справдішній пожар. Мов сухолист, горить озимина (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах
3. сухолист — -у, ч., збірн. Сухе листя.  Великий тлумачний словник сучасної мови