сухолист

СУХО́ЛИ́СТ, сухо́ли́сту, ч., збірн.

Сухе листя.

З мого вікна видніється хатина, Закидана сухолистом рудим (В. Бичко);

* У порівн. – Це ж не весна, а справдішній пожар. Мов сухолист, горить озимина (П. Воронько).

Значення в інших словниках

1. сухолист — сухоли́ст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сухолист — -у, ч., збірн. Сухе листя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сухолист — СУХОЛИ́СТ, у, ч., збірн. Сухе листя. З мого вікна видніється хатина, Закидана сухолистом рудим (Бичко, Простота, 1963, 153); *У порівн. — Це ж не весна, а справдішній пожар. Мов сухолист, горить озимина (Воронько, Тепло.., 1959, 37).  Словник української мови в 11 томах