сухокостий

СУХОКО́СТИЙ, а, е.

Кістлявий, худий.

– Брехня! – вигукує Окунь, але холод закочується і в його сухокосте тіло (М. Стельмах);

Їздовий – сивий сухокостий гуцул (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. сухокостий — сухоко́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сухокостий — див. худий  Словник синонімів Вусика
3. сухокостий — -а, -е. Кістлявий, худий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сухокостий — КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами).  Словник синонімів української мови
5. сухокостий — СУХОКО́СТИЙ, а, е. Кістлявий, худий. — Брехня! — вигукує Окунь, але холод закочується і в його сухокосте тіло (Стельмах, І, 1962, 366); Їздовий — сивий сухокостий гуцул (Вол., Озеро.., 1959, 23).  Словник української мови в 11 томах