Словник української мови в 11 томах

сухом’ятка

СУХОМ’Я́ТКА, и, ж., розм. Суха їжа (без чого-небудь вареного або рідкого).

— Хазяйко, готуй нам варену їжу.., а то набридло — все сухом’ятка та сухом’ятка (Бурл., Напередодні, 1956, 416);

Наказує [мати]: — Не їж, Онуфрію, у полі сухом’ятки. Сходи.. до Сороки додому, та, може, його мати зварить тобі манної каші на молоці (Рудь, Гомін.., 1959, 63).

Словник української мови (СУМ-11)