сухом’ятка
СУХОМ’Я́ТКА, и, ж., розм. Суха їжа (без чого-небудь вареного або рідкого).
— Хазяйко, готуй нам варену їжу.., а то набридло — все сухом’ятка та сухом’ятка (Бурл., Напередодні, 1956, 416);
Наказує [мати]: — Не їж, Онуфрію, у полі сухом’ятки. Сходи.. до Сороки додому, та, може, його мати зварить тобі манної каші на молоці (Рудь, Гомін.., 1959, 63).
Словник української мови (СУМ-11)