сухоногий
СУХОНО́ГИЙ, а, е. З тонкими ногами.
Нічим нібито непримітний хлоп’як, звичайний сільський пастушок — сухоногий, лозинуватий (Гончар, Таврія, 1952, 69);
Прив’язані коні гризли кору на деревах. Лукія намітила золотистого сухоногого коня (Донч., III, 1956, 185);
// Який погано володіє або зовсім не володіє ногою (ногами) внаслідок атрофії м’язів.
Словник української мови (СУМ-11)