сухоніс
СУХОНІ́С, но́са, ч. Перелітний птах, що має бурувате оперення спини та брунатну голову і живе перев. в степових районах поблизу водоймищ.
З птахів слід згадати сухоноса.. — єдиного представника особливого роду гусей, який, крім Китайсько-гімалайської підобласті, поширений також місцями в південно-східних районах тайгової смуги і в Монголії (Посібник з зоогеогр., 1956, 107).
Словник української мови (СУМ-11)