Словник української мови в 11 томах

суціль

СУЦІ́ЛЬ, присл., рідко. Суцільно, скрізь, у всіх місцях, повністю, цілком.

Широченним зеленим килимом суціль вкриває землю пашня, барвистим шовком виграє, міниться в променях веселого весняного сонця (Крот., Сини.., 1948, 47);

В його просторих, але низьких кімнатах підлоги та стіни були суціль укриті килимами і вовчими шкурами (Тулуб, В степу.., 1964, 202);

Внутрішні поверхні стін були тут суціль покриті фресковим розписом (Наука.., 3, 1967, 16);

Гуморески О. Ковіньки на перший погляд видаються суціль комічними і поблажливими (Вітч., 10, 1963, 105).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. суціль — суці́ль прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. суціль — СУЦІ́ЛЬ, присл. Суцільно, скрізь, у всіх місцях, повністю, цілком. Широченним зеленим килимом суціль вкриває землю пашня, барвистим шовком виграє, міниться в променях веселого весняного сонця (Є.  Словник української мови у 20 томах
  3. суціль — присл., рідко. Суцільно, скрізь, у всіх місцях, повністю, цілком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суціль — СУЦІ́ЛЬНО (по всій поверхні), СУСПІЛЬ, ПО́СПІЛЬ, СУЦІ́ЛЬ рідше, ВСУЦІ́ЛЬ (УСУЦІ́ЛЬ) рідше; ПО́КОТОМ розм. (про кількох лежачих людей — один біля одного). На час визрівання просо стало таким густим, що закрило собою всю площу, ніби засіяне суцільно (В.  Словник синонімів української мови