суціль
СУЦІ́ЛЬ, присл., рідко. Суцільно, скрізь, у всіх місцях, повністю, цілком.
Широченним зеленим килимом суціль вкриває землю пашня, барвистим шовком виграє, міниться в променях веселого весняного сонця (Крот., Сини.., 1948, 47);
В його просторих, але низьких кімнатах підлоги та стіни були суціль укриті килимами і вовчими шкурами (Тулуб, В степу.., 1964, 202);
Внутрішні поверхні стін були тут суціль покриті фресковим розписом (Наука.., 3, 1967, 16);
Гуморески О. Ковіньки на перший погляд видаються суціль комічними і поблажливими (Вітч., 10, 1963, 105).
Словник української мови (СУМ-11)