суціль
СУЦІ́ЛЬ, присл.
Суцільно, скрізь, у всіх місцях, повністю, цілком.
Широченним зеленим килимом суціль вкриває землю пашня, барвистим шовком виграє, міниться в променях веселого весняного сонця (Є. Кротевич);
В його просторих, але низьких кімнатах підлоги та стіни були суціль укриті килимами і вовчими шкурами (З. Тулуб);
Внутрішні поверхні стін були тут суціль покриті фресковим розписом (з наук.-попул. літ.);
Гуморески О. Ковіньки на перший погляд видаються суціль комічними і поблажливими (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)