сучище

СУ́ЧИЩЕ, і, ж. і а, с.

1. Збільш. до су́ка 1.

2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово щодо жінки.

— За кого ти мене приймаєш? Хіба ж ти, сучище, не знаєш, Що Зевс мій чоловік і брат? (Котл., І, 1952, 245);

Орися плигнула, як дика кішка, і вчепилася Лукерці в коси. — Тимка тобі захотілося, сучище? Тимка? (Тют., Вир, 1964, 129).

Значення в інших словниках

1. сучище — су́чище іменник жіночого або середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сучище — -і, ж. і -а, с. 1》 Збільш. до сука 1). 2》 перен., вульг. Уживається як лайливе слово щодо жінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сучище — СУ́ЧИЩЕ, і, ж. і а, с. 1. Збільш. до су́ка 1. 2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово щодо жінки. – За кого ти мене приймаєш? Хіба ж ти, сучище, не знаєш, Що Зевс мій чоловік і брат? (І.  Словник української мови у 20 томах
4. сучище — Сучище, -щі ж. ув. отъ сука. Хиба ж ти, сучище, не знаєш, що Зевс мій чоловік і брат. Котл. Ен. VI. 11.  Словник української мови Грінченка