Словник української мови в 11 томах

схвилюватися

СХВИЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док.

1. Зазнати коливального руху, вкритися хвилями, збуритися (про поверхню рідини).

Сколихнулось море і схвилювалося (Вас., І, 1959, 116);

Червоне вино схвилювалось У кухлях, налитих по пруг (Перв., II, 1958, 159).

2. Позбавитися душевної рівноваги, сповнитися тривогою, занепокоєнням, хвилюванням.

Наталя, безумовно, схвилювалась. Мати справу з живою людиною — зовсім не те, що лікувати ляльок (Донч., VI, 1957, 10);

Данькові раніш не доводилось бути в Хорлах, і зараз, коли він вперше побачив перед собою гуртик самотніх задумливих тополь ген-ген, на межі землі і неба — схвилювався так, наче зустрів зненацька в незнайомім краю когось знаного з дитинства (Гончар, II, 1959, 45).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. схвилюватися — схвилюва́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. схвилюватися — див. хвилюватися  Словник синонімів Вусика
  3. схвилюватися — СХВИЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док. 1. Зазнати коливального руху, вкритися хвилями, збуритися (про поверхню рідини). Сколихнулось море і схвилювалося (С. Васильченко); Червоне вино схвилювалось У кухлях, налитих по пруг (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  4. схвилюватися — -ююся, -юєшся, док. 1》 Зазнати коливального руху, вкритися хвилями, збуритися (про поверхню рідини). 2》 Позбутися душевної рівноваги, сповнитися тривогою, занепокоєнням, хвилюванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. схвилюватися — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови