схвилюватися
СХВИЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док.
1. Зазнати коливального руху, вкритися хвилями, збуритися (про поверхню рідини).
Сколихнулось море і схвилювалося (С. Васильченко);
Червоне вино схвилювалось У кухлях, налитих по пруг (Л. Первомайський).
2. Позбавитися душевної рівноваги, сповнитися тривогою, занепокоєнням, хвилюванням.
Наталя, безумовно, схвилювалась. Мати справу з живою людиною – зовсім не те, що лікувати ляльок (О. Донченко);
Данькові раніш не доводилось бути в Хорлах, і зараз, коли він вперше побачив перед собою гуртик самотніх задумливих тополь ген-ген, на межі землі і неба – схвилювався так, наче зустрів зненацька в незнайомім краю когось знаного з дитинства (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)