схилення
СХИ́ЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. схили́ти, схиля́ти і схили́тися, схиля́тися.
Ім’я лікаря Нен-Сагора завжди вимовлялося з глибокою пошаною і шанобливим схиленням голови (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 268);
Палкий патріот М. Максимович захищав пріоритет російської науки, виступав проти раболіпного схилення перед Заходом (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 116).
∆ Магні́тне схи́лення; Схи́лення магні́тної стрі́лки — кут між географічним і магнітним меридіанами у даній точці земної поверхні.
Він [І. М. Симонов] уперше встановив 27-денну періодичність магнітного схилення (Видатні вітч. географи.., 1954, 65);
Схи́лення світи́ла — кутова відстань світила від небесного екватора.
Словник української мови (СУМ-11)