схилення
СХИ́ЛЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. схили́ти, схиля́ти і схили́тися, схиля́тися.
Ім'я лікаря Нен-Сагора завжди вимовлялося з глибокою пошаною і шанобливим схиленням голови (Ю. Смолич);
Палкий патріот М. Максимович захищав пріоритет російської науки, виступав проти раболіпного схилення перед Заходом (з наук.-попул. літ.).
△ Ко́ло схи́лення світи́ла див. ко́ло¹;
(1) Магні́тне схи́лення; Схи́лення магні́тної стрі́лки – кут між географічним і магнітним меридіанами у даній точці земної поверхні.
Він [І. М. Симонов] уперше встановив 27-денну періодичність магнітного схилення (з наук.-попул. літ.);
(2) Схи́лення світи́ла – кутова відстань світила від небесного екватора.
Словник української мови (СУМ-20)