схимниця
СХИ́МНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до схи́мник.
В кінці вечерні старіша в монастирі схимниця Оврамія стукнула патерицею об камінну підлогу (Мик., II, 1957, 271);
Схимниці-монашки.. з цікавістю придивлялися до них (Стельмах, І, 1962, 638).
Словник української мови (СУМ-11)