схолоднілий

СХОЛОДНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до схолодні́ти.

2. у знач. прикм. Те саме, що холо́дний.

Позавчора увечері, за всю зиму вперше, зняли з прогоничів сільбудівські вікна, і схолоднілий зал прийняв в свої давно не мазані стіни колгоспну молодь (Кир., Вибр., 1960, 363);

// перен. Байдужий, нечутливий.

Оточили [рудокопи] його, потягли в своє повне енергії коло. Орест, розчулений, не пручався, почуваючи, як схолодніле його серце раптом розтавало, зігріте теплом оточення (Досв., Вибр., 1959, 357).

Значення в інших словниках

1. схолоднілий — схолодні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. схолоднілий — СХОЛОДНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до схолодні́ти; // схолодні́ло, безос. пред. При спогаді про матір замовкло і схолодніло в його душі (О. Кобилянська). 2. у знач. прикм. Те саме, що холо́дний.  Словник української мови у 20 томах
3. схолоднілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до схолодніти. 2》 у знач. прикм. Те саме, що холодний. || перен. Байдужий, нечутливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови