схолоднілий
СХОЛОДНІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до схолодні́ти;
// схолодні́ло, безос. пред.
При спогаді про матір замовкло і схолодніло в його душі (О. Кобилянська).
2. у знач. прикм. Те саме, що холо́дний.
Позавчора увечері, за всю зиму вперше, зняли з прогоничів сільбудівські вікна, і схолоднілий зал прийняв в свої давно не мазані стіни колгоспну молодь (І. Кириленко);
// перен. Байдужий, нечутливий.
Оточили [рудокопи] його, потягли в своє повне енергії коло. Орест, розчулений, не пручався, почуваючи, як схолодніле його серце раптом розтавало, зігріте теплом оточення (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)