схрипнути
СХРИ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. схрип і схри́пнув, ла, ло; док., розм. Те саме, що охри́пнути.
Голоси схрипли від напруження, порохні, вигуків (Коп., Вибр., 1948, 124).
СХРИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до схри́пувати.
Словник української мови (СУМ-11)