східень

СХІ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Те саме, що схід¹.

Перезорюють зорі. Переночують ніч. На східень у всі сторони — меч! меч! Меч! (Тич., 1, 1957, 58);

Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно [сонце] ще не рушало з-за гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею… (Мирний, І, 1949, 149);

Західний світ, золота й торгу світ, в степи безмежні очі затопляє: у східень, у краї радянські (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 245).

Значення в інших словниках

1. східень — схі́день іменник чоловічого роду схід рідко  Орфографічний словник української мови
2. східень — СХІ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Те саме, що схід¹. Перезорюють зорі. Переночують ніч. На східень у всі сторони – меч! меч! Меч! (П. Тичина); Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно [сонце] ще не рушало з-за гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею... (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. східень — -дня, ч., рідко. Те саме, що схід I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. східень — Схі́день, -дня, -дневі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. східень — Східень, -дня м. Востокъ, восточный край неба. Встрѣчено у Мирнаго: Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно (сонце) ще не рушало зза гори, ще не блиснуло ні одним промінем над землею. Мир. ХРВ. 38.  Словник української мови Грінченка