сьогочасний

СЬОГОЧА́СНИЙ, а, е. Який існує, відбувається в сучасний період, стосується сучасного періоду; сучасний, нинішній.

— Ох! Сьогочасне лихо — то справжнє лихо! — метаючись на всі боки, вигукував дід Улас (Мирний, IV, 1955, 258);

Ми разом дивимось на місто в найурочистішу хвилину, коли глибоко і хвилююче ясно почуваєш велич його минулих і сьогочасних днів (Сміл., Сад, 1952, 64);

Урочистий настрій охоплював його, і чим вище сходив Тарас на гору, тим далі, десь позаду, лишалися сьогочасні турботи, все буденне (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 203);

Творчість Миколи Бажана — то ціла епоха в сьогочасній українській літературі (Літ. Укр., 4.Х 1974, 1).

Значення в інших словниках

1. сьогочасний — сьогоча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сьогочасний — СЬОГОЧА́СНИЙ, а, е. Який існує, відбувається в сучасний період, стосується сучасного періоду; сучасний, нинішній. – Ох! Сьогочасне лихо – то справжнє лихо!...  Словник української мови у 20 томах
3. сьогочасний — -а, -е. Який існує, відбувається в сучасний період, стосується сучасного періоду; сучасний, нинішній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сьогочасний — СУЧА́СНИЙ (який існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; який стосується найновішого часу, найновішої епохи), ТЕПЕ́РІШНІЙ, НИ́НІШНІЙ, СЬОГОЧА́СНИЙ, СЬОГО́ДНІШНІЙ, НОВИ́Й, НОВІ́ТНІЙ, СЬОГОДЕ́ННИЙ поет., НОВОЧА́СНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
5. сьогочасний — Сьогоча́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сьогочасний — Сьогочасний, -а, -е Современный, совершающійся въ настоящее время. Левиц. Пов. 164, 258. Світові потреби сьогочасні. Св. Л. 17.  Словник української мови Грінченка