сяг
СЯГ, а, ч., діал.
1. Сажень (у 3 знач.).
— Бачиш оту гору? Сеї ночі маєш увесь ліс зрубити [зрубати] й дерево скласти в сяги (Три золоті сл., 1968, 72);
Він зупинився в брамі і, вишукавши собі зовсім темне місце між парканом і сягом дров, що стояв на подвір’ю [подвір’ї], заховався і почав ждати (Фр., VII, 1951, 412).
2. Сягання.
Минув і рік моєї крилатої молодості, з якою добре мені, яка сягом своїх крил рада б обняти все… (У. Кравч., Вибр., 1958, 371).
Словник української мови (СУМ-11)