сягаючий

СЯГА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сяга́ти.

Вона не помічала нині сягаючої у височінь цямрини, над якою тріпав крилами морок (Коцюб., І, 1955, 318).

Значення в інших словниках

1. сягаючий — сяга́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. сягаючий — СЯГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який сягає кудись або до чогось. Вона не помічала нині сягаючої у височінь цямрини, над якою тріпав крилами морок (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах