1. Словник української мови в 11 томах

сягаючий

СЯГА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сяга́ти.

Вона не помічала нині сягаючої у височінь цямрини, над якою тріпав крилами морок (Коцюб., І, 1955, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сягаючий — сяга́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. сягаючий — СЯГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який сягає кудись або до чогось. Вона не помічала нині сягаючої у височінь цямрини, над якою тріпав крилами морок (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах