сіденький

СІДЕ́НЬКИЙ, а, е, рідко. Зменш.-пестл. до сіди́й.

Панок плохенький, невеличкий, сухенький, сіденький, ходить собі по горниці та щось думає (Кв.-Осн., II, 1956, 277);

Поверх каменя сіденького Молоденький в’яз видніє ся (Метл. і Кост., Тв., 1906, 19).

Значення в інших словниках

1. сіденький — СІДЕ́НЬКИЙ, а, е, рідко. Зменш.-пестл. до сіди́й. Панок плохенький, невеличкий, сухенький, сіденький, ходить собі по горниці та щось думає (Г. Квітка-Основ'яненко); Поверх каменя сіденького Молоденький в'яз видніє ся (А. Метлинський).  Словник української мови у 20 томах
2. сіденький — -а, -е, рідко. Зменш.-пестл. до сідий.  Великий тлумачний словник сучасної мови